Методичні рекомендацій про викладання предметів суспільно-гуманітарного спрямування
Предмети суспільно-гуманітарного спрямування
Історія
У 2017/2018 навчальному році чинними будуть оновлені програми для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів 10-11 класів: програми, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть також обрати для пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ. 10–11 класи».
Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
У 2017 р. програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.
Оновлене формулювання мети загальної історичної освіти і компетентнісний потенціал предмета викладено в пояснювальній записці до програм. При організації навчальної діяльності вчитель має дбати насамперед про розвиток історичного мислення учнів. Вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів) підпорядковано формуванню низки життєво важливих компетенцій. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема практичних (лабораторно-практичних) занять.
Напрям для оновлення програм задавали інтегровані надпредметні змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Програми передбачають реалізацію й міжпредметних змістових ліній. Змістова лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Під час вивчення питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище», головною метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики. Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки, дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за потреби реагує на це відповідно до можливостей.
Ефективній реалізації міжпредметних змістових ліній сприятимуть внесені у програми відомості про можливі в межах кожної теми міжпредметні зв’язки. Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній і внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу й роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах.
Концепція реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують учасників освітнього процесу на результат. У зв’язку з цим учителеві надано широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально-пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель має самостійно розподілити навчальний час за розділами програм. При тому потрібно подбати про збереження повноти завдань розділу, визначених як очікувані результати навчання.
Перелік історичних сюжетів у змісті кожного розділу програми не розділено на окремі заняття. Тому формулювання тематики уроків у межах розділів є також компетенцією вчителя. Формулюючи назву теми і перелік питань до кожного заняття, учителеві слід враховувати наявні в школі умови організації навчального процесу, пізнавальні інтереси й можливості учнів класу, а також власне бачення змісту розділу та підходів до його викладання.
Обов’язковою складовою кожного розділу програми є практичні роботи. Вони можуть бути як окремими вправами на частині уроку, так і спеціальними лабораторно-практичними заняттями. Учитель самостійно визначає форму, зміст і тривалість практичних робіт, орієнтуючись на визначені в розділах програми результати навчально-пізнавальної діяльності та подані до кожного з них орієнтовні завдання. Запропоновані в програмі завдання для практичних і творчих робіт (а в деяких випадках – ще й рекомендований перелік історичних подій, об’єктів і джерел для організації навчальної роботи) не обмежують право вчителя на вибір чи залучення інших джерел і пізнавальних завдань, диференціацію завдань за рівнем складності, виконання учнями практичних робіт не лише в класі, а й удома (з презентацією результатів на занятті).
Для підвищення ефективності навчання (зокрема доцільного розподілу навчального часу) рекомендуємо синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. В оновлених програмах для 7–9 класів рекомендовану послідовність роботи над проблематикою історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки, а також у записках перед програмою для кожного конкретного класу. У програмах для 10–11 класів учитель може визначити послідовність такої роботи самостійно. Синхронізація вивчення історії України і всесвітньої історії – один зі способів забезпечити баланс між обсягом навчальних цілей у їх часовому вимірі та обсягом виділеного на вивчення цих предметів навчального часу.
У змістовому плані програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. Зміст програми інтегрованого курсу для 6 класу переформатовано на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу, що дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України.
Програма «Вступ до історії» для учнів 5 класу створена так, щоб найкраще врахувати призначення пропедевтичного навчання: підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Головні завдання цього курсу: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України. «Вступ до історії» укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Учителеві надано широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного і локального вимірів, для вибору форм і методів роботи. За потреби він може навіть змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.
У зв’язку з внесеними в навчальні програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти.
Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.
У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування в десятих класах інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ». Для цього потрібні згода учнів та їхніх батьків, відповідне рішення педагогічної ради навчального закладу, а також затвердження навчального плану школи (якщо це передбачено) відповідним органом управління освітою.
Викладання у шкільних навчальних курсах з історії проблематики геноцидів, вчинених у ХХ столітті сталінським і гітлерівським режимами – Голодомору 1932 – 1933 рр., Голокосту, Депортації кримськотатарського народу – має проводитись з перспективи виховання в учнів/учениць поваги до людських цінностей та формування ключових освітніх компетентностей – передусім соціальної та громадянської, ініціативності.
Ураховуючи наближення 85-х роковин Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу, особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних знань та осмисленню
обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської політики творення голоду. При цьому історія трагедії українського народу має вписуватися в ширший історичний та порівняльний аспекти. Важливим є також поєднання класних та позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та відповідальності.
У поточному навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть обрати для пілотування програму курсу за вибором для учнів 10 класу «Голодомор 1932 – 1933 років в Україні: історія, уроки на майбутнє», схвалену Міністерством. Навчальні заклади у 2017/2018 р. також можуть долучитися до Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка, що буде проведено Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у співпраці з Міністерством освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Департамент освіти і науки
Вінницької обласної державної адміністрації
Державний
професійно-технічний навчальний заклад
«Жмеринське вище професійне училище»
ПОРТФОЛІО
2017 рік
Любчак Ірини Олександрівни
викладача історії
Освіта вища – Вінницький педагогічний
університет
ім. М.Коцюбинського
У Жмеринському ВПУ працюю з 2000 року
Педагогічний стаж - 6 років
2017 р. - спеціаліст ІІ категорії
На посаді викладача історії з 2016 р.
Працюю над методичною проблемою:
«Використання комп’ютерних технологій
та інтерактивних методів навчання з
метою творчого розвитку учнів ».
Інтерактивні методи можна розглядати, як найбільш сучасну форму активних
методів. Інтерактивні методи дозволяють домогтися більш високих показників –
90% засвоєння матеріалу («Дозволь мені зробити це, і це стане моїм назавжди»). Слово
«інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interakt», де «інтер» –
взаємний і «акт» – діяти.
Інтерактивне («Inter» — взаємний, «act» — діяти) означає взаємодіяти,
перебувати в режимі бесіди, діалогу з ким-небудь. Тобто інтерактивні методи
допомагають сформувати більш широке коло взаємодій під час уроку: учитель –
учень, учень – учень, учень – група, учень – аудиторія та ін. І дуже важливий
момент, що учень повинен займати у всіх цих взаємодіях активну позицію,
використовувати власний досвід, досвід своїх товаришів.Використання
інтерактивних методів сприяє тому, що:
— знання для
учнів стають більш доступними;
— розвиваються
навички самостійної роботи;
— навчальний
процес стає творчим;
— школярі
вчаться формулювати власну думку;
— формуються
навички ефективної роботи в групі.
Таким чином, використання інтерактивних методів у навчальному процесі
сприяє підвищенню пізнавальної активності та мотивації учнів, формуванню і
розвитку інтелектуальної діяльності, розкриттю практичної цінності знань і, в
кінцевому рахунку, підвищенню успішності.
За цей період було виконано таку роботу:
Методичні розробки
1.
«Патріотичне виховання на уроках
історії»
2.
«Використання компютерних технологій та інтерактивних методів
навчання з метою творчого розвитку
учнів»
Відкриті уроки
1. Урок –
інтелектуальна гра. Повторювально-узагальнюючий урок на тему: «Друга світова
війна; Світ після війни»
Навчально-методичне
забезпечення предмету
1.
Кросворд на тему : «Світ
напередодні Світової війни»
2.
Кросворд на тему :« Узагальнення знань за темами «Світ на початку ХХ ст.» і «Перша світова
війна 1914—1918 рр.»
3.
Завдання «Відгадай битву» на тему: Узагальнення знань
за темами «Світ на початку ХХ ст.» і «Перша світова війна 1914—1918 рр.»
Інструктивно-методичні
матеріали практичних занять
1. Розроблені презентації до теми: «Перша світова війна»
2.
Розроблені презентації до
теми « СРСР у
20-30-х рр. ХХ ст.. Країна Центральної
та східної Європи»
3.
Розроблені презентації до
теми: «Провідні держави світу 20-х-30х рр. ХХ ст..»
4.
Розроблені презентації до
теми «Друга світова війна»
5.
Розроблені презентації до
теми «Наш край у 1900-1939 рр»
6.
Розроблені презентації до
теми «Українська революція 1917-1920 рр»
Завдання та методичні
рекомендації для самостійної роботи учнів тощо;
1. Лист «Незнайки» на тему: «Італія у 20-х-30-х рр. ХХ ст..».
2. Лист «Незнайки» на тему: « Друга світова війна»
3. Лист «Незнайки» на тему: «Україна 1905-1914 рр»
4. Картка завдання на тему: «Італія у 20-х-30-х рр. ХХ ст..».,
5. Головоломка «Плутанина» на тему :
«Україна 1905-1914 рр»
6. Завдання «Знайди відповідність» на тему:« «Україна 1905-1914 рр»
7. Завдання «Дай визначення» на тему: «Італія у 20-х-30-х рр. ХХ ст..»
8.
Завдання «З’єднай подію та
дати» Урок узагальнення з теми Провідні держави світу 20-30 х рр.. ХХ ст
9. Завдання «Виправ помилки» на тему «Урок узагальнення знань. Перша світова війна»
Виховна робота:
«Всесвітня боротьба зі СНІДом»
зустріч з лікарем
2.
Відкритий
загально - училищний захід на тему:
Всеукраїнський тиждень права конференція з представником поліції
Позакласна робота:
1.Екскурсія з групою у музей
училища,
2. Екскурсія до
краєзнавчого музею м.Жмеринки
3. Співпраця з
Районною Жмеринською бібліотекою на відкритому заході «Культура українського
народу» та зустріч з письменником.
Підвищення кваліфікації:
1. Курси підвищення кваліфікації 2017 р. Навчально-методичному центрі професійно-технічної освіти у Вінницькій
області
Висновок:
Проаналізував
свою роботу за період поточної атестації, прийшла до висновку: поставлені перед
собою задачі виконала; мети досягла; вірно підібрала форми і методи у
навчально-виховному процесі учнівського колективу.
