Тема: Наддніпрянська Україна у 1905-19014 рр
Маніфе́ст (лат. manifestus — явний, очевидний)
—. Урочисте письмове звернення
верховної влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого
законопроекту, оголошення війни тощо)
Революція - докорінна якісна зміна, різкий
стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до
нового; докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації
віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
Причини Російської революції 1905—1907 рр.
- не
вирішення аграрного питання;
- жахливі умови праці робітників;
- падіння авторитету влади внаслідок поразки
в російсько-японській війні
1904—1905 рр.;
- національне гноблення неросійських
народів;
- установлення в Росії
конституційно-демократичного ладу через
ліквідацію самодержавства, демократизацію
суспільного життя,
проголошення та юридичне закріплення прав
і свобод громадян.
1905 р.-жовтень в
Москві та Петербурзі розпочався загально російський політичний
страйк. Вимоги - запровадження демократичних свобод і скликання Установчих зборів. У Наддніпрянській Україні страйк
підтримало понад 120 тис. осіб.
17
жовтня 1905 р. Цар оприлюднив Маніфест «Про вдосконалення
державного порядку», народу «дарувалися» громадянські свобо-
ди — недоторканності особи, друку,
совісті, зборів, зібрань, спілок.
Чорносотенці
— спільна назва членів крайньо правих
організацій у Росії в 1905—1917 рр.,які виступали під гаслами монархізму,
великодержавного шовінізму та антисемітизму.
Літо 1905 р. сформовано Всеросійський
селянський союз.
11—16
листопада 1905 р. повстання
моряків в Севастополі під проводом лейтенанта Петра Шмідта,
приєдналися12 кораблів. Повстання було придушене.
18 листопада
1905 р. в Києві повстання робітників та солдат.
12-16 грудня 1905 р у
Наддніпрянській Україні
збройні повстання
спалахнули в Катеринославі, Харкові,
Олександрівську та містах Донбасу.
Набільше повстання відбулося в Горлівкці(Донбас)
1906—1907 рр. - спад революційної боротьби
30
жовтня 1905 р. в Одесі було відкрито першу «Просвіту». У травні
1906 р. «Просвіта ім. Т. Шевченка» з’явилася в Києві.
Травнь 1906 р. утворилася Українська учительська спілкаяка, засудила русифікаторську політику уряду.
30
жовтня 1905 р. в Одесі було відкрито першу «Просвіту».
У
травні 1906 р. «Просвіта
ім. Т. Шевченка» з’явилася в Києві. Її головою став Б. Грінченко. На середину1907 р. в Наддніпрянщині діяли 35
«Просвіт».
Просвіта — розповсюдження
знань
Тема:
Українські землі у складі Австро-Угорської імперії
1902 р. — масовий селянський страйк у Східній Галичині;
1900 р. — заснування першої української фізкультурно- спортивної
організації «Січ»;
У
1894 р. створено перше українське фізкультурно-спортивне та протипожежне
товариство «Сокіл».
1911 р. — заснування організації «Пласт» у Львові»;
політична партія — юридично оформлене об'єднання людей за політичним світоглядом
Радикал – представник деяких політичних
партій, які вимагають проведення дійових рішучих заходів ,реформ. Прихильники
крайніх заходів, рішучих змін.
Ліберал – вільнодумець, проти
консерватизму
Консерватор – ворог прогресу
колонізація
- заселення переселенцями (колоністами) незайманих територій (земель) поза
межами регіону їхнього існування»
серветут - установлена законом або звичаєвим правом
можливість користуватися
(частково або спільно) чужою
власністю.
Західна Україна
|
||
Австрія
|
Угорщина
|
|
Галичина
|
Буковина
|
Закарпаття
|
Сфера розвитку
|
Австро-Угорщини
|
1.Промисловість
|
1900—1913 рр. розвивалася нерівномірно. Понад 94 % промислових
підприємств краю зберігали ремісничий характер. Розвиток нафтової,
деревообробної швейної, килимарської, взуттєвої.
|
2.Сільське
господарство
|
Боротьба
селян і поміщиків за сервітути. Заможні селяни створювали
господарства фермерського типу. Розвинене тваринництво ,вирощували віноград
|
3.Кооперативний
рух
|
Розвивася успішно. Його розгортанню в Галичині сприяла діяльність
кооперативних союзів. Галичині - 609
кооперативів. На Буковині- 150 селянських .На Закарпатті кооперативний рух розвинений менше, існуючі кредитові спілки входили до
угорських кооперативних союзів.
|
Становище населення
|
Робочий день становив тут 11—16 годин на добу при
високому травматизмі. Лише протягом 1902—1904 рр. на підприємствах Галичини
сталося 8,5 тис. нещасних випадків.
|
Діяльність спортивно-фізкультурних
організацій у Східній Галичині
«Сокіл»
- Спортивне товариство, що виникло
у 90-х рр.ХІХст.у Львові.
Мета—виховання в українському народі єдності, народної сили і
почуття честі шляхом плекання
фізкультури, а разом із тим витривалості, рухливості, підприємності, розуміння праці в спільному
гурті, дисципліни; приділялася
увага пожежній справі, мандрівництву, фехтуванню, «наколесництву»—велосипедному спорту, із 1912р.—вправам у стрілянні.
Значних зусиль для розбудови «Сокола» доклав І.Боберський
«Січ» Спортивно-протипожежно-фізкультурна
організація, створена в 1900 р. в Галичині, а також на Буковині, Закарпатті та
в еміграції. Перша «Січ» заснована К.Трильовським («січовим
батьком») в с.Завалля Снятинського повіту.
Наголошення зв’язку «Січей» з
історичними традиціями (Запорозька Січ), спільні вправи і свята в народних одягах чи одностроях під січовими прапорами, як зовнішньою ознакою національної
окремішності від польського оточення; сприяло зростанню національної свідомості й активізації
політичного життя українців у Галичині й на Буковині
«Пласт» Нелегальна
військовопідготовча молодіжна організація, створена в 1911 р., яка проводила
вишкіл усіх бажаючих; у результаті
такої роботи в 1913—1914 рр. пластові
гуртки було створено майже в усіх середніх
школах Галичини
«Січові стрільці»Товариство, засноване К.Трильовським у 1913р.при Українському
Січовому Союзі. Під керівництвом Д.Катамая була організована
стрілецька секція для підготовки молоді у військовій справі, оформлена пізніше в окремі
Товариства українських січових стрільців, яких
у1914 р.налічувалося 94.Польові вправи цих товариств відбувалися за підручником О. Демчука й О.Семенюка «Правильник піхотинця». Із членів товариств УСС, «Січей»,«Соколів» та добровольців, що погодилися, у серпні
1914 р. був сформований легіон Українських
січових стрільців
Тема: Особливості
розвитку культурного життя в Україні
на
початку ХХ ст..
Модернізм — загальна назва сукупності напрямків у
літературі й мистецтві кінця ХІХ — початку ХХ ст., представники яких заявляли
про розрив із традиціями реалізму. Митцям модернізму було
притаманне змішування стилів, революційне перетворення засобів виразності.
Реалізм — напрямок у літературі й мистецтві, який
прагне правдиво, об’єктивно відображати дійсність.
Супрематизм — модерністський напрямок у мистецтві, започаткований
К. Малевичем ,притаманні геометричні абстракції з найпростіших фігур (квадрат,
прямокутник, коло, трикутник).
Д. Граве - математик заснував Київську алгебраїчну школу.
Д. Заболотний перший у
світовій практиці відкрив шляхи поширення чуми .
П. Нестеров вперше в
історії авіації здійснив «мертву петлю».
Поет М. Вороний перший з літературних письменників
звернувся до модернізму.
М. Коцюбинський автор повісті «Тіні забутих предків» .
Леся Українка автор поезії «Осіння казка», «Пісні про волю», «В катакомбах»
Кращі
твори О.Кобилянської.
«Земля», «Царівна», «Людина»
К. Малевич започаткував у мистецтві
напрямок супрематизму.
Відомі
українські
скульптори-модерністи М. Гаврилко, М. Паращук, В. Іщенко, П.
Войтович
У 1907 р у Києві засновано перший
український стаціонарний театр М. Садовський
1904 р. заснував музично-драматичну школу М. Лисенко
Опера М. Лисенка «Тарас Бульба» заборонена царською
владою
Тема. Україна і початок Першої світової війни.
Бойові дії 1914 р.
·
Геополітика- Зовнішня
політика держав визначається географічними чинниками (місцем розташування
країни, природними ресурсами, кліматом тощо).
·
Репресія-захід
державного примусу, покарання, у тому числі й за ідейні переконання, нерідко позасудовим шляхом.
·
Концентраційний табір-місце для ізоляції
реальних або уявних противників держави, політичного режиму
·
4 серпня 1914 р створено «Союз визволення України»
·
Українські січові стрільці єдине українське національне військове
формування в складі австро-
угорської армії
·
Головна мета
СВУ Проголошення самостійності та
соборності України.
·
Найжорстокішим у Австрії 1914 р.вважався концтабір Талергоф
·
Комендант легіону УСС М. Галущинський
·
На Буковині в листопаді 1914 р. створено гуцульсько-буковинський
легіон.
·
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство очолив
генерал –губернатор Георгій Бобринсь.кий
·
Депортація-примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави
окремих осіб чи народів.
·
Галицька битва
відбулась 18 серпня-21 вересня 1914 р
Тема.
України в 1915—1917 рр.
Воєнні дії на території України у 1914—1917 рр.
|
|
Дата
|
Подія. Результат
|
Серпень–вересень
1914 р.
|
Галицька
битва. Захоплення російською армією Галичини, Буковини, частини Карпат
|
Кінець
1914 — початок 1915 рр.
|
Позиційна
війна на Східному фронті
|
Березень
1915 р.
|
Взяття
російською армією Перемишля
|
Квітень
1915 р.
|
Контрнаступ
німецько-австрійських військ у Галичині. Відступ російської армії. Польща,
Західна Україна, Західна Білорусь, частина Прибалтики опинилися під контролем
Німеччини
|
Квітень–травень
1915 р.
|
Запеклі
бої УСС із російськими військами на горі Маківка в Карпатах. Відступ
російських військ по всій лінії фронту
|
2 травня – 15 травня 1915 р.
|
Горлицький прорив
|
Осінь 1915
р.
|
Російська
армія залишила Польщу, Литву, Буковину, Східну Галичину, частину Латвії та
Білорусії, п’ять повітів Волині
|
Кінець
1915 — початок 1916 рр.
|
Стабілізація
фронту. Позиційна війна
|
Травень–червень
1916 р.
|
Брусиловський
прорив, наступ російських військ на
Південно-Західному
фронті під командуванням генерала О. Брусилова, прорив австрійської лінії
фронту, захоплення російськими військами Східної Галичини, Буковини, Волині.
Лінія фронту залишалась незмінною до літа 1917 р.
|
Весна–літо
1916 р.
|
Контрнаступ
німецьких військ. Зупинення посування російської армії
|
Серпень–вересень
1916 р.
|
Битва УСС
із російськими військами в районі гори Лисоня під Бережанами
|
Червень
1917 р.
|
Невдалий
наступ російської армії на львівському напрямі. Витіснення російських військ
із Галичини, Буковини. Стабілізація фронту до укладення Брест-Литовського
мирного договору між РСФРР і Н імеччиною (3 березня 1918 р.)
|
Номер універсалу
|
Дата прийняття
|
Умови
|
Декларував проголошення автономії України у складі Росії; визначав, що головним джерелом влади в країні є український народ.
|
||
Був певним кроком назад, компромісом із Тимчасовим урядом. Проголошував, що остаточно форму автономії України
буде вирішено Установчими зборами Росії.
|
||
Проголосив Українську Народну Республіку: Україна не
відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала тільки Центральній Раді та Генеральному Секретаріату
|
||
Декларував незалежність України. УНР
проголошувалася «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною
державою українського народу».
|
10 (23) червня 1917 р. — проголошення І Універсалу УЦР ;
3 (16) липня 1917 р. — проголошення ІІ Універсалу
УЦР ;
21—28 вересня
1917 р. — З’їзд народів Росії в К иєві.
1.Революція це раптовий перехід від
однієї стадії розвитку до другої;
2. Універсал - це Акт
влади, який доводить до загального відома певну постанову, політичне рішення чи
надання привілеїв. Пізніше назву Універсал. надано і деяким політичним
документам: зверненням до народу із закликом до визвольної боротьби тощо.
3.Автономія - це самостійність, незалежність,
непідпорядкованість.
4. Унітрана держава - У такій
державі єдина конституція, єдина система органів державної влади.
5. Федеративна республіка —
федерація держав з республіканською формою уряду. Використання терміну
«республіка» необов'язкове, але, як мінімум, означає державу або федерацію
держав,що не має монарха у ролі глави держави.
6. Уряд - вищий орган у
системі органів виконавчої влади в державі
7. 4 серпня 1917 р- “Тимчасова інструкція Генерального Секретаріату
Тимчасового уряду на Україні”.
Тема Україна в кінці 1917 р. Крим у 1917 р.
Боротьба більшовиків з УЦР
Маніфест до українського народу
|
|
Положення Маніфесту
|
Вимоги до УЦР
|
• Визнання УНР та
її права на самовизначення аж до відокремлення
від Росії.
• Звинувачення УЦР
у проведенні «двозначної буржуазної політики»
• Невизнання УЦР
повноважним представником українського народу
|
• Відмовитися від
спроб дезорганізувати загальний фронт.
• Припинити
роззброєння більшовицьких частин.
• Н е пропускати на
Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке
повстання,
військові частини
• Сприяти
радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними»
повстаннями
|
Війна Радянської Росії проти УНР
|
|
Дата
|
Подія
|
8 грудня
1917 р.
|
Захоплення Харкова
російськими військами під
командуванням В.
Антонова-Овсієнка
|
11 грудня
1917 р.
|
Початок роботи Харківського
з’їзду рад, до якого прибули делегати-більшовики, що залишили з’їзд у Києві.
Об’єднавшись із
делегатами від рад Донецько- Криворізького басейну, вони проголосили себе І
Всеукраїнським з’їздом рад
|
12 грудня
1917 р.
|
Проголошення
з’їздом рад у Харкові встановлення
радянської влади в
Україні; створення нової радянської УНР із власним урядом — Народним
Секретаріатом, який звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову
допомогу. Існування двох українських держав із власними законодавчими та
виконавчими органами дестабілізували й розкололи українське суспільство;
Радянська Росія отримала привід для подальшого захоплення українських
територій
|
Грудень
1917 р. — сі-
чень 1918 р.
|
Наступ більшовиків
на Україну у трьох напрямках:
1) Гомель–Чернігів–Бахмач–Київ
під командуванням
Р. Берзіна;
2)
Брянськ–Глухів–Конотоп–Бахмач–Київ під командуванням А. Знаменського;
3)
Бєлгород–Харків–Лозова–Катеринослав–Полтава– Київ під командуванням П.
Єгорова.
Загальне
керівництво всіма цими силами мав здійснювати
А.
Антонов-Овсієнко.
Захопили:
Катеринослав (26 грудня), Олександрівськ
(10 січня),
Миколаїв (14 січня), Одесу (17 січня), Херсон
(18 січня)
|
Тема: Українська держава. Директорія. ЗУНР
28—29 квітня 1918 р. — гетьманський
переворот, проголошення П. Скоропадського гетьманом України;
14 листопада 1918
р. — грамота П. Скоропадського про федерацію з Росією.
14 грудня 1918 р. — зречення П. Скоропадським влади, перехід
влади до Директорії;
серпень 1918
р. — утворення Українського національного союзу (УНС);
13 листопада
1918 р. — анулювання радянською Росією Брест-Литовського мирного
договору;
13—14 листопада 1918 р. — утворення Директорії;
28 листопада 1919 р. — створення Тимчасового робітничо-селянського
уряду України; кінець листопада ;
3
січня 1919 р. —
вступ більшовицьких військ до Харкова. Проголошення Української Соціалістичної
Радянської Республіки (УСРР);
16 січня 1919 р. — Директорія УНР офіційно оголосила війну
радянській Росії; 23—28 січня 1919 р. — Трудовий конгрес;
5 лютого 1919 р. —
вступ більшовицьких військ до
Києва; березень 1919 р. — прийняття Конституції УСРР.
1
листопада 1918 р. — «Листопадовий зрив», повстання українців
у Львові;
13 листопада 1918 р. — проголошення ЗУНР;
22 січня 1919 р. — Акт злуки УНР і ЗУНР;
Тема: Радянська окупація України
1.Стара
назва держави прийнята наприкінці
1917 - на початку 1918 р. - Українська Народна Республіка, -була замінена на
нову. Відтепер і до прийняття Конституції 1937 р. офіційною назвою радянської
України стала Українська СоціалістичнаРадянська Республіка - УСРР.
2.Тимчасовий
робітничо-селянський уряд України перейменовувався в Раду Народних Комісарів.
3.Головою
Раднаркому і наркомом іноземних справ став авторитетний у керівництві РКП(б)
професійний революціонер X. Раковський.
4.
Головна системі каральних органів в
Україні ВУНК Всеукраїнська надзвичайна
комісія
5. Комбіди -орган радянської влади на селі в часи «Воєнного комунізму» у боротьбі із заможними
верствами селянства
6. Продрозкладка- система примусової
заготівлі сільськогосподарських продуктів у 1918-21 роках, введена рішеннями Раднаркому у Радянській Росії і поширена на територію Української Народної Республіки
військовою силою. Ця система зобов'язувала селян здавати державі за твердими
цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби)
хліба та інших продуктів.
7. Націоналізація -вилучення з приватної
власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних
підприємств або цілих галузей економіки. Політика переведення промисловості і
сфери послуг країни в суспільну власність.
9. Коли відбувся в Україні Червоний терор – 1919 р.
10. Хто був за національністю Голова ради народних комісарів України
Х.Раковський - болгарін
11. Внутрнішня політика радянської влади у 1919р. запроваджена в роки громодянської війни з метою зосередження всіх трудових матеріальних
ресурсів у руках держави - «Воєнний комунізм»
Тема: Україна
1920 - 1921 рр.
7
червня1919
р. новий командувач УГА розпочав підготовлену ще його
попередником наступальну операцію, що ввійшла в історію як Чортківська офензива
(прорив, наступ). 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити
по всій лінії фронту більш ніж 100-тисячну польську армію, добре озброєну і
оснащену французами.
Київська
катастрофа. 30 серпня 1919р. частини
Червоної армії без бою залишили Київ. Майже одночасно до міста ввійшли
білогвардійці, якими командував генерал Бредов, та українські війська на чолі з
генералом УГА Кравсом. Спроби порозумітися з денікінцями не увінчались успіхом.
Білогвардійці, які прагнули відновити «єдину й неподільну» Росію, не
погоджувалися на поступки, і Кравс, незважаючи на чисельну перевагу, підписав
угоду про відступ з Києва.
Перший Зимовий похід 6 грудня 1919 р. Генерал
М. Омелянович-Павленко і частина військ УНР у складі Запорізької, Волинської і
Київської груп 6 грудня 1919 р. вирушили в рейд по тилах денікінської і
Червоної армій .
«Воєнний комунізм» - система надзвичайних
заходів керування економікою, що проводилася більшовиками в 1918-1921 pp. (з
1919 р. - в Україні).
Метою політики «воєнного
комунізму» були: побудова комунізму насильницькими методами, мобілізація ресурсів
для боротьби з противниками радянської влади, підготовка до світової
соціалістичної революції.
Хлібна розкладка .Наприкінці лютого 1920 р. Раднарком УСРР прийняв закон
про хлібну розкладку, що мав забезпечити робітничі центри Росії та України,
армію, сотні тисяч радянських службовців продовольством.
Терор - це політика залякуючи-ня і насильства, розправи з
політичними супротивниками.
Білий терор масовий терор, здійснюваний антибільшовистськими силами в часи Громадянської війни, розправи над радянськими партійними працівниками.
Білий терор масовий терор, здійснюваний антибільшовистськими силами в часи Громадянської війни, розправи над радянськими партійними працівниками.
Червоний терор був вимушеною мірою,
введеною як відповідь на “білий”терор.
21 квітня 1920 р. Польща та УНР підписали загальну і торгівельно-економічну конвенцію (договір, згода), за якою польський уряд визнавав
незалежність УНР. Конвенція визначила
нові польсько-українські кордони. Під польську владу відійшли Галичина, Західна
Волинь, частина Полісся, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя і Посяння.
24 квітня 1920 р. було укладено військову конвенцію,
яка передбачала початок спільних польсько-українських воєнних дій проти
більшовицьких військ на території України.
25
квітня 1920 р Початок
наступу польських і українських військ проти більшовицької росії.
18 березня 1921 р. Польща з одного боку і РСФРР та
УСРР з іншого підписали Ризький мир.
Другий зимовий похід листопад 1921 р
Тема.
Окупаційний режим Німеччини та її
союзниками в Україні.
Геноцид (від грец.– рід, племя і латин. – вбивати) – знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов не сумісних з життям.
Голокост – планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки другої світової війни.
Колабораціонізм – співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.
Концентраційний табір
– місце для ізоляції , утримання “небажаних
елементів” у нелюдських умовах, їх оголошували ворогами режиму.
“Новий порядок” – назва окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на загарбаних територіях.
Окупація –
форма встановлення контролю агресором над загарбаними територіями.
Остарбайтер - з перекладу німецької мови це східний робітник. Переважно молодь вивезена гітлерівцями з східних окупованих територій
під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.
Табір смерті – територія, спеціально
виділена, обладнана для масового знищення людей, перважно євреєв.
Терор – залякування та знищення людей насильницькими
засобами.
План Ост — секретний
план уряду Німеччини - Третього Рейху,
освоєння земель Східної Європи після перемоги над СРСР.
